Народився отець Віктор 12 вересня 1940 року у місті Херсоні, в Україні.

1964 року закінчив Одеську духовну семінарію.

26 квітня 1965 року, у Свято-Троїцькому храмі Олександрійського подвір’я м. Одеси (нині Свято-Троїцький собор) єпископом Білгород — Дністровським Антонієм (Мельниковим) висвячений у сан диякона, а 29 квітня того ж року — до ієрея, і туди ж призначений на пастирське служіння.

У 1970 році – закінчив духовну академію, з вченим ступенем – кандидат богослів’я – за курсовий твір на тему: “Історія Елладської церкви в ХIХ і в першій половині ХХ століття”.

З 1970 по 1975 рік проходив пастирське служіння в Канаді, в місті Едмонтоні.

10 червня 1973 року – зведений у сан протоієрея.

20 серпня 1975 року, після повернення з Канади, митрополитом Херсонським та Одеським Сергієм, протоієрей Віктор призначений помічником настоятеля Свято-Троїцької церкви Олександрійського подвір’я. З вересня того ж року – викладачем Одеської духовної семінарії з предметів: Практичний посібник для пастирів, Загальна Церковна історія, Сектознавство та Порівняльне богослів’я.

З 1976 року отець Віктор ніс послух помічника Митрополита із зовнішньої представницької діяльності, а 1987 року призначається членом Єпархіальної Ради Одесько-Херсонської єпархії. (Указ № 1642 від 30 жовтня 1987 р.)

8 липня 1999 року з благословення митрополита Агафангела протоієрей Віктор, призначається настоятелем Свято-Троїцької (грецької) церкви (нині Свято-Троїцький собор) (Указ № 523, від 8 липня 1999 р.) та викладачем Порівняльного богослов’я в Одеській духовній семінарії.

Протоієрей Віктор Петлюченко удостоєний багатьох священицьких нагород, включаючи митру та права служіння з відкритою Царською Вратою до молитви «Отче наш».

3 червня 2001 року, у свято Святої Трійці митрополит Одеський Агафангел з благословення Блаженнішого митрополита Київського та всієї України Володимира поклав на отця Віктора другий хрест.

30 листопада 2021 р. Протоієрей Віктор Петлюченко звільняється від настоятельського служіння з залишенням у клірі Троїцького собору міста Одеси як Почесний настоятель. (Указ № 69/63 від 30 жовтня 2021 р.)

Нагороди Протоієрея Віктора Петлюченка:

Висвячений: у диякона – 26 квітня 1965 р., єпископом Антонієм (Мельниковим)

Висвячений: у ієрея -28 квітня 1965 р., єпископом Антонієм (Мельниковим)

1965 22. XII – набєдрєнніком, Архієпископом Сергієм (Петровим)

1967 2. V – фіолетовою скуфою, Архієпископом Сергієм (Петровим)

1968 23. IV – камілавкою, Архієпископом Сергієм (Петровим)

1971 3. V – наперсним хрестом, Єпископом Макарієм (Свистуном)

1973 10. VI – саном протоієрея, Єпископом Макарієм (Свистуном)

1975 26. VIII – палицею та хрестом з прикрасами, Митр. Сергієм (Петровим)

1975 р. – архіпастирською Грамотою, Митр. Сергієм (Петровим)

1976 6. VIII – орденом ап. МАРКА 1П ст. – Олександре. Патріархом МИКОЛАЄМ VI

1980 24.IV – орденом блгв. князя Володимира ІІІ ступеня

1981 9. VII -орденом прп. Сергія Радонезького III ступеня

1983 25. III – орденом ап. МАРКА П ст. – Олександре. Патріархом НІКОАЕММ ​​VI

1984 р.01У – митрою

1975, 1987 р. – Архіпастирською Грамотою, Митрополитом Сергієм (Петровим)

1988 11.IV – Правом служіння Божественної літургії «до Херувимської»

1990 18 IV – Правом служіння Божественної літургії «до Отче наш»

1990 11.V – орденом блгв. князя Володимира II ступеня

1995 26. IV- орденом блгв. Князя Данила Московського Ш ступеня

2000 30.IV – орденом прп. Нестора Літописця, Блаж. Митр. Володимиром

2001 27. VI – правом носіння Другого Хреста з прикрасами Блаж. Володимиром

2002 г. 19. VI- юбілейною медаллю «Харьковский Собор – 10 лет» I степени

2003 13.X11 – орденом «Різдво Христове» Блаж. Митр. Володимиром

2005 26. IV- орденом «Прп. Агапіта Печерського Блаж. Митр. Володимиром

2005 13.XII – орденом «Прп. Серафима Саровського» ІІІ ст.

2007 г. 28. V – Грамотою Священного Синода УПЦ «В пам’ять святкування 15-ліття Харьківського собору та Предстоятельского служіння Блаженійшого  Володимира Митрополита Київського

2008 г.15. VI – медаллю «За Церковні заслуги. Прп. Антонія Феодосія Києво-Печерських”

2008 р.27. VI – Пам’ятною медаллю «1020-річчя Хрещення Русі»

2010 12.1Х – орденом Нестора Літописця I ступеня Блж. Митрополитом Володимиром

2013 р.13.ХП – Пам’ятним знаком “175 років Одеської духовної семінарії” № 024

2015 р.28.IV – Відзнакою Митрополита Одеського та Ізмаїльського

2020 р.13.XII – орденом Святителя Миколая (№ 2815 від 12.XII 2020 р.) Блж.Митрополитом Онуфрієм. (Вручено 13.12.20 р. на Урочистому Акті, присвяченому 75-річчю відродження ОДС)